Счастье потеряной жизни

У своєму автобіографічному романі "Щастя втраченого життя" Микола Храпов описує найяскравіші сторінки історії євангельського руху на колишньому Радянському Союзі, безпосереднім учасником якого він був. Пройшовши через нелюдські випробування, відчувши повною мірою жорстокість безбожної державної системи, він міг яскраво і документально точно передати умови, в яких виникала, виживала і міцніла молода євангельська церква, яка зберегла віру і вірність, коли, здавалося б, саме її існування було неможливим.