Ирод

"Леву треба дивитися прямо в очі. Тоді він не розтерзає. Ці слова належать Іроду Великому, ім'я якого утвердилося в наступних поколіннях як загальне. Леву-то він, може, й дивився просто в очі, а ось перед привидами знищених ним людей тремтів. Суперечливий до коріння волосся, Ірод шкодував пташеня, що випало з гнізда, але не щадив дорогих його серцю людей, включаючи кохану дружину Маріамну та рідних дітей. Причому жорстокість Ірода та його винахідливість у винищуванні підданих не мали меж. Він будував храми, палаци, міста, підтримував навчальні заклади, роздавав голодним хліб. Але вся ця благодійність не рятувала тирана від докорів совісті. Він мучився сам і мучив оточуючих. Ті люди, яких він пощадив, заздрили померлим, така незавидна була доля живих. Злочини не залишаються безкарними. Хвороби, які мучили Ірода, були невідомі ні юдейським, ні римським, ні грецьким лікарям. Але навіть на смертному одрі він віддавав накази про знищення своїх підданих. Данило Мордовцев правдиво зображує події тієї епохи, в яку жив Ірод. Книга викличе безперечний інтерес не тільки в істориків, а й у широкого кола читачів.