Путь скорби

Ця повість про штундістів - російських та українських селян, простосердечних християн, які в XIX столітті з дикою жорстокістю зазнавали гонінь за свою віру. Але трагедія полягала в тому, що переслідували їх не хто інший, як співвітчизники, і не було кому захистити перед світом, надавши на суд громадськості російський фанатизм. Вони ж були мовчазними, як наш Господь, коли і Його гнали і катували. Для того, щоб про їхні скорботи і страждання дізналися багато, у цій повісті наведено факти їхнього життя. Повість повністю ґрунтується на реальних подіях. Тут немає перебільшень. Фарби страшної картини швидше пом'якшені. "Ми бачимо їх під низько навислим зимовим небом, у тьмяному світлі; вони огорнуті крижаним серпанком і відірвані від усього, заради чого варто жити. Ми бачимо їхню далеко розтягнуту скорботну низку; ми дивимося їм услід, поки вони не зникають з уваги на своєму via dolorosa - шляхи скорботи".