Братья, мы не профессионалы

Нас, пастирів, вбиває професіоналізація пастирського служіння. Мислення професіонала – це не мислення пророка. Це не мислення раба Христа. Професіоналізм немає нічого спільного з сутністю християнського служіння. Що більше ми прагнемо стати професіоналами, то більше духовної смерті залишаємо після себе. Адже насправді неможливо професійно бути як діти (Мф. 18:3), професійно бути співчутливим (Еф. 4:32), професійно прагнути Бога (Пс. 41:2).

Брати, ми не професіонали! Ми – ізгої. Ми мандрівники та прибульці на землі (1 Пет. 2:11). Наше проживання – на небесах, звідки ми очікуємо Господа (Флп. 3:20). Неможливо професійно полюбити Його явище, не вбивши при цьому цієї любові, а її продовжують вбивати.

Світ диктує професіоналам свій порядок денний; плани ж духовної людини утверджуються Богом. Міцне вино Ісуса Христа розриває хутра професіоналізму – Джон Пайпер